Деготь березовый

Березовий дьоготь одержують із деревини берези методом сухої перегонки. Після переробки концентрація корисних компонентів у натуральному продукті підвищується у 2 рази.

Корисний склад березового дьогтю

Серед речовин, корисних для організму людини, слід зазначити:

фітонциди;

діоксибензол;

толуол;

фенол;

смоли;

органічні кислоти та ін.

Завдяки змісту цих складових, дьоготь активно застосовувався давніми слов'янами на лікування шкірних захворювань, різних запалень тощо.

Корисні властивості березового дьогтю використовуються і зараз. Як відомо, природна речовина має такий вплив:

протибактерицидне;

протисвербіжне;

регенеруюче;

розсмоктує.

Крім того, березовий дьоготь має легкий знеболюючий ефект.

Користь та шкода березового дьогтю

Березовий дьоготь має цілу низку корисних властивостей і майже не має протипоказань. Мабуть, можна виділити одне явне протипоказання – алергію на пахучу речовину. Також перед застосуванням цілющої речовини рекомендуємо проконсультуватися з лікарем, що лікує, хворим з хронічними недугами нирок. В інших випадках побічна дія березового дьогтю пов'язана з порушенням правил використання. Природний засіб може завдати організму шкоди, якщо:

використовується нерозведений продукт;

перевищується дозування речовини;

збільшується час лікування.

Загальновідомо, що продається 100%-но натуральний березовий дьоготь, адже при лікуванні шкірних захворювань найчастіше концентровану речовину слід розвести.

Чистий дьоготь, змішаний 1:1 із салом використовують при шкірних захворюваннях – мазь наносять на пошкоджені ділянки. Для лікування екземи накладають компреси з чистого дьогтю або суміш із подрібненого коріння щавлю кінського та дьогтярної води. При мокнущій екземі використовують мазь: змішують сало і дьоготь (1:1), додають сире яйце і накладають на уражені екземою ділянки шкіри.

Для лікування псоріазу у складі комплексного лікування використовують мазь: дві ст. дьогтю змішують з 3ст.л меду, 2л. олії касторової, одним яєчним білком. Суміш настоюють три дні, після наносять на уражену шкіру один р/добу.

При осередковому випаданні волосся лупи практикують втирання дьогтю чистого або розведеного 1:1 гліцерином або спиртом. Після проведення процедури зайвий дьоготь видаляють із волосся ватним тампоном. Втирання роблять через день, чергуючи з миттям голови.

Для вилучення скалки місце на шкірі, куди вона впилася, необхідно змастити дьогтем або прикласти змочений ним клапоть тканини. Зазвичай через 15-20хв. скалку вже можна підчепити і вийняти.

Для усунення мозолів на ногах, на них накладають мазь, приготовлену з рівних часток дьогтю, селітри, цукру. Попередньо мозолі розпарюють (краще у відварі з листя берези).

Для лікування виразок на шкірі, які довго не гояться, використовують мазь: вершкове несолоне масло змішують з дьогтем і спаленим коренем гірничника лікарського (компоненти беруть у рівних частинах).

Для лікування грибка на ногах уражені ділянки змащують чистим дьогтем кожні три дні стільки, скільки знадобиться для одужання. У ці три дні змивати дьоготь не можна. Наноситься він на чисту розпарену шкіру ніг

Источник: https://womanadvice.ru/berezovyy-degot-polza-i-vred